Затоптані квіти у землі,
Давно привабливість згубили,
Надовго рана у рідні,
О, Боже, дай терпіння й сили.
Чужі поплакали, пішли,
У кожного свої турботи,
Рідні шукають ще сліди,
В голові маршу звучать ноти.
Відгук салютів ще в вухах,
Страшенна втрата і болюча,
Прийди, рідненький, хоч би в снах,
А смерть, мов гадина повзуча.
Косить цвіт нації щоднини,
Ох, ненаситна її суть,
Сльози гіркі й такі невпинні,
Відчай, розлуку лиш несуть.
Вірш про війну в Україні. Про затоптані квіти у землі. Про рану в рідних. Про страшенну втрату. Про смерть. Про гіркі сльози. Про цвіт нації.