Вірші

Антоніна Грицаюк-Колосок до колоска

Колосок до колоска

Колосок до колоска,
Тішить нас земелька,
Озвіріла лиш орда,
Тому не раденька.

Працьовитий їм народ
Геть не до снаги,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Дощ по склу тарабонить

Дощ по склу тарабонить

Задощило не на жарти,
Вересень розкинув карти,
Хоч крути, хоч верти,
Гарно в хаті протопи.
Затуманило весь ліс,
Вже почавсь грибний круїз.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Смартфон-брехунець

Смартфон-брехунець

Іде дощ, мовби здурів,
Дід пасе в полі корів,
А в душі, немов вулкан,
Щодо баби має план.
Стара геть вже одуріла,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Дідові покоси

Дідові покоси

Вправно дід кладе покоси,
Ще блищать ранкові роси,
А коса його від батька,
У руках вогненна, хвацька.
Скільки нею накосив,
Поклепав і підмантив,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Любов гріховна

Любов гріховна

Ішов у парі, так рука в руці,
А друга стан дівочий обіймала,
Було вже літо на межі,
Осіння стежка в далину лягала.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Зійшло більмо вже в багатьох

Зійшло більмо вже в багатьох

Зійшло більмо вже в багатьох,
Це ті, хто прагнув в нас росії,
А на душі переполох,
Що, запроданці, лиходії?

Смерть кожного підстереже,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Господи Боже, змилуйсь над нами

Господи Боже, змилуйсь над нами

Господи Боже, змилуйсь над нами,
Змилуйсь благаю від нині,
Зжалься над доньками і синами,
Мир пошли неньці-Україні.

Ти з неба бачиш,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Вічність мами

Вічність мами

Летіли лелеки над хатами,
Зазирали в вікна до мами,
А мама не бачить, не чує,
В засвіт сердечна мандрує.
Свічечка горить,

Читати →
Антоніна Грицаюк-В двері стукає війна

В двері стукає війна

В двері стукає війна,
Скажена, мовби та вовчиця,
У вікна грізно зазира,
І в день, і в ніч їй все не спиться.

Читати →