Вірші

Антоніна Грицаюк-На межі став листопад

На межі став листопад

На межі став листопад,
Не навів я зовсім лад,
Сніг і лист в крові людській,
Смерть, немов повзучий змій.
Тіла мертвих землю вкрили,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Грюкав в двері листопад

Грюкав в двері листопад

Грюкав в двері листопад,
Жовтень каже йди назад,
Що ти, брате, схаменися,
Мені місцем поступися.
Правив ти, я не втручався,
Свого часу вже діждався.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Грибний круїз

Грибний круїз

Сховалось сонце, як і не було,
А дощ періщить, миті не вгаває,
Грибів у лісі, мовби всім на зло,
Негода за ворота не пускає.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Палахкотить свічка

Палахкотить свічка

Палахкотить свічка, мов людське життя,
Нова гладенька, аж вогонь тріщить,
І гнітик в неї до пуття,
Лиш інколи легенько затремтить.

Щораз тихенько хилить її в бік,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Осіння мряка

Осіння мряка

Осіння мряка вкрай дістала,
Дощить без впину день при дні,
Бабине літо закувала,
Немов залізні кайдани.

В селі роботи ще без міри,

Читати →
Антоніна Грицаюк-росія, схаменися

росія, схаменися

росія – мачуха, не мати,
Скільки своїх ще можна зневажати?
Там де ти є, там смерть, розруха,
Народу вішають макарони на вуха.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Колосок до колоска

Колосок до колоска

Колосок до колоска,
Тішить нас земелька,
Озвіріла лиш орда,
Тому не раденька.

Працьовитий їм народ
Геть не до снаги,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Дощ по склу тарабонить

Дощ по склу тарабонить

Задощило не на жарти,
Вересень розкинув карти,
Хоч крути, хоч верти,
Гарно в хаті протопи.
Затуманило весь ліс,
Вже почавсь грибний круїз.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Смартфон-брехунець

Смартфон-брехунець

Іде дощ, мовби здурів,
Дід пасе в полі корів,
А в душі, немов вулкан,
Щодо баби має план.
Стара геть вже одуріла,

Читати →