На межі став листопад

Антоніна Грицаюк-На межі став листопад

На межі став листопад,
Не навів я зовсім лад,
Сніг і лист в крові людській,
Смерть, немов повзучий змій.
Тіла мертвих землю вкрили,
Грудню набирайся сили.
Може ти міцніший нині,
Допоможеш Україні.
Жени клятих ворогів,
Тут від люті нема слів.
За що, друже, ця війна?
З пекла вийшов сатана.
Заморозь його, завій,
Нехай згине лиходій.
Кляті його бісенята,
Виводки від сина й тата.
Усі в пекло нехай йдуть,
Смерть і сльози не несуть.

Антоніна Грицаюк-На межі став листопад
Антоніна Грицаюк-На межі став листопад(Фото з інтернету)

Вірш про листопад в крові. Про тіла мертвих. Про настанови грудню. Про вигнання ворогів. Про сатану на землі. Про клятих бісенят. Про дорогу в пекло.

Поділіться дописом

Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on linkedin
LinkedIn
Share on print
Друкувати