Про війну

Антоніна Грицаюк-Жахи війни

Жахи війни

Вже тішать очі квіточки,
Та відчай душу не минає,
Кубляться птахи залюбки,
Сирена грізно завиває.

Жахи війни серце гризуть,
Щодень невтішні вкрай новини,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Їхали козаки із війни додому

Їхали козаки із війни додому

Їхали козаки із війни додому,
Везли перемогу, забули про втому.
Їхали лісами, їхали полями,
Чекали кохані та рідненькі мами.
Вся дружня родина героїв прославляє,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Кати-убивці москалі

Кати-убивці москалі

За що тримає ця земля
Ката-убивцю москаля,
За що? У кого запитати?
Голосить осиротіла мати.
І дітки сльози проливають,
Маму у вічність проводжають.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Сорока діток рахувала

Сорока діток рахувала

Сорока діток рахувала,
На війну всіх відправляла,
Ати-бати, ати-бати,
Йдуть сороки воювати.
Немалесенька родина,
Віддала вітчизні сина.
А той думки і не мав,

Читати →
Антоніна Грицаюк-У серцях вирви на віки

У серцях вирви на віки

У серцях вирви на віки,
Із покоління в покоління,
Украй зганьбились свояки,
В яких українське коріння.

Глумитись так – це просто жах!

Читати →
Антоніна Грицаюк-Ти чуєш, мамо, пташечка співа

Ти чуєш, мамо, пташечка співа

Ти чуєш, мамо, пташечка співа,
На зламаній гілці вправно примостилась,
То моя янгольська душа,
До сорока днів ще залишилась.

Скільки таких як я кругом літа,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Гниле нутро тут суть

Гниле нутро тут суть

Мов карусель, крутиться світ
Від страшної війни,
У підземеллі сидить кріт,
Йому не до снаги.

Піти в народ глянути в очі,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Ох, страшні обжинки

Ох, страшні обжинки

Ой, котилась бочка,
З крутого горбочка,
А в ній москалі,
Мовби на коні.
А бочечка скік-скік,
Не один так рік,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Моя Україна

Моя Україна

Вона нескорена,
Хоч іде тернами,
Знову оновлена,
Слізьми-перлами.

Скрізь молитвою
Вмить об’єдналася,
Немає відчаю,
Бо не злякалася.

Читати →