Кати-убивці москалі

Антоніна Грицаюк-Кати-убивці москалі

За що тримає ця земля
Ката-убивцю москаля,
За що? У кого запитати?
Голосить осиротіла мати.
І дітки сльози проливають,
Маму у вічність проводжають.
Мале зґвалтоване дитя,
За що загублене життя?
Пошматані дівочі долі,
Пекельні муки у неволі.
Голодом зморені, за що?
Ущент все знищене село.
Ірпінь, Гостомель, Волноваха,
Заради вкраденого лаха…
А Мелітополь російськомовний,
У вирвах весь від горя чорний.
Немов у тирі, для розваги,
Стріляють воїни-невдахи.
Живі мішені, зв’язані руки,
Для чого ці живуть тварюки?
Для них не місце на землі,
І вічній брехливій маячні.

Антоніна Грицаюк-Кати-убивці москалі
Антоніна Грицаюк-Кати-убивці москалі(Фото з інтернету)

Вірш про війну в Україні. Про катів-убивць москалів. Про дитячі сльози. Про зґвалтованих дітей. Про пекельні муки в неволі. Про знищені села. Про Ірпінь, Гостомель, Волноваху та Мелітополь. Про тварюк. Про брехливу маячню.

Поділіться дописом

Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on linkedin
LinkedIn
Share on print
Друкувати