Про війну

Антоніна Грицаюк-На всі віки дали ви нам урок

На всі віки дали ви нам урок

Глибока ніч, мов у піску криниця,
Хтось тихо спить, комусь в жаху не спиться.
Гуде сирена гучно не вгава,
Страшні реалії, непрошена війна.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Третя весна в жалобі

Третя весна в жалобі

Третя весна в жалобі вся кривава,
Земля у вирвах стогне і голосить,
Для бункерного так собі забава,
А смерть на усі боки косить.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Безхребетні хробаки

Безхребетні хробаки

Ще не думало світати,
Спало місто і село.
Молилась Богу щиро мати,
На серці важко так було.

Сльози котились, мов горох,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Рік смутку, горя і надії

Рік смутку, горя і надії

Рік смутку, горя, зрад, а все ж надії,
Під звук сирен іде в минуле він,
Одні тепер у українців мрії,
Почути: “Перемога!” – під церковний дзвін.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Мамина таємниця

Мамина таємниця

Пише мама листи і складає в скарбницю,
Вона має від всіх вже давно таємницю.
Геть вже висохли сльози, пересохли зіниці,
Ніжно скарб свій бере в кладовій на полиці.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Плакали люди

Плакали люди

Плакали люди, падали квіти,
В чорну жалобу були сповиті.
Ехо летіло, кричала мати,
Сльози втирали друзі-солдати.
Батько сивів, беззвучно вив,
Від люті брат,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Так будь, війна, же ти проклята

Так будь, війна, же ти проклята

Війна – яка страшна потвора,
Смерть, розпач – дай все зруйнувати,
Щасливі люди були лише вчора,
Сьогодні вовком треба завивати.

Де б не була вона,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Яка ти, доленько, зрадлива

Яка ти, доленько, зрадлива

Яка ти, доленько, зрадлива,
Так вмієш плани руйнувати,
Була учора ще щаслива,
Сьогодні лихо йде до хати.

Світило сонце без хмарини,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Мирне небо у кожного мрія

Мирне небо у кожного мрія

В думках лину туди, де згубились сліди,
Тих, кого вже зі мною немає,
Любий, Боже, прости усі їхні гріхи,
Серце в грудях,

Читати →