Про життя

Антоніна Грицаюк-Лину туди, де сонце і роса

Лину туди, де сонце і роса

Лину туди, де сонце і роса,
Злилися палко в одне ціле,
Вона до неба швидко відліта,
Те дійство неповторне і невпинне.

Її беруть в обійми небеса,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Земелька наша щедра і свята

Земелька наша щедра і свята

Дихнути хочеться на повні груди,
Ні ковіду сказати, ні війні,
І закричати: “схаменітесь, люди!
Життю радійте, прийдешній весні.”

Воно таке,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Ой, летіла зозуленька

Ой, летіла зозуленька

Ой, летіла зозуленька
Та сіла на дуба,
Зажурилась стара ненька,
Всім стала нелюба.

Ой, летіла зозуленька
Та й стала кувати,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Прости нас, Господи, прости

Прости нас, Господи, прости

Молитва лине в небеса,
Трепетна і щира,
Летить із міста та села,
В неї дужі крила.

Просять дорослі і малі,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Дякую, Боже

Дякую, Боже

Глибока ніч, немовби та криниця,
Сховались зорі десь, аж там на дні,
Ну, а мені, скажу, усе не спиться,
Тривожать думки серденько сумні.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Моя душа

Моя душа

Моя душа – весняний першоцвіт,
Така тендітна, і така вразлива,
Якби могла, послала б сонця світ,
Для тих, кого у скруту веде злива.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Однакова доля

Однакова доля

Рахувала роки,
Довга ніч і без сну,
А вони, мов птахи,
Вмить згадала весну.

Все буяло, цвіло,
Мовби вперше й востаннє,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Страшна та битва

Страшна та битва

Киснева маска,
Стиснуті груди,
Це вже не казка,
Рятуйте, люди!

Мозок в тумані,
В тілі гарячка,
Невтішні дані,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Коляда луною віддається

Коляда луною віддається

Притрусив вечір морозцем,
Підповня місяць, аж сміється,
На серці радість, трішки щем,
Коляда луною віддається.

Летить від хати і до хати,

Читати →