Вірші

Антоніна Грицаюк-Зима не за горами

Зима не за горами

Хмари снують нехай їм грець,
Немов отари в горах,
Що ж для тепла певно кінець,
Кричать птахи на сполох.

Пора у вирій,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Галасливі бабусі

Галасливі бабусі

Гомоніли на подвір’ї старенькі бабусі,
Хоч, скажу, уже в літах та іще у русі,
– Подивися, ось пішла, ця нова сусідка,
Щодень більше розквіта,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Зібравсь Данило на рибалку

Зібравсь Данило на рибалку

Зібравсь Данило на рибалку,
Цілий день варив приманку,
Горох, манка та приправи,
Все серйозно – не забави.
Опариші, черв’ячки,
Аж виблискують бочки.

Читати →
Антоніна Грицаюк- Волошкові очі

Волошкові очі

Закохався хлопець в волошкові очі,
Мріє про ті очі, в день і серед ночі,
Ох, очі, ви, очі, що ви наробили,
Козакове серце коханням розбили.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Втрачена надія

Втрачена надія

Кличе ворон до кубла,
Мале вороняччя,
Всі злетілись та біда,
Одне вкрай ледаче.

Не летить, знизу сидить,
Та ще й дере дзьоба,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Золота іде пора

Золота іде пора

Вікна миються дощем,
Віє прохолода,
А на серці знову щем,
Навіює негода.

Золота іде пора,
Сміється горобина,
Невесела,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Зійшлись дороги

Зійшлись дороги

На перехресті зійшлись дороги,
А з ними всі наші тривоги,
Твоя справа на ліво майнула,
Моя зліва направо звернула.
В тебе діти,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Лелече кубло вже весну чекає

Лелече кубло вже весну чекає

Злетілись лелеки на зоряне поле,
Стерня босі лапи давно вже не коле,

Зібралися в вирій, дороги далекі,
Летіте, рідненькі, щасти вам,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Бедрикове кохання

Бедрикове кохання

Бедрик примостився
На яскраву квітку,
Навіть просльозився,
Зігрію сирітку.

Ночі вже холодні,
Сповиті росою,
А ми то самотні,

Читати →