Про війну

Антоніна Грицаюк-Бій солдата

Бій солдата

Сон короткий у солдата,
Передова – пекельний жах!
В руках тримає автомата,
Все ж посмішка є ну вустах.

Солодкий сон: діти,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Червона чума

Червона чума

Щодень у бій ідуть солдати,
Щодень голосить чиясь мати,
Чекають з фронту діти тата,
Війна – та будь же ти проклята.
Той,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Втрату сльозами не втопити

Втрату сльозами не втопити

Молилась на колінах мама,
Серце ятрить пекуча рана.
На цвинтар втоптана стежина,
Сном вічним спить її дитина.
Її соколик, янголятко,
Онук питає: «Де мій,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Так солодко запахло вже весною

Так солодко запахло вже весною

Так солодко запахло вже весною,
Хоч з ночі трішки віє морозцем,
Крихкий лід стає вправно водою,
На серці рана і пекучий щем.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Душа продажна і гріховне тіло

Душа продажна і гріховне тіло

Ганебні вчинки – це, мов чорна карта,
Душа твоя гроша уже не варта.
Продав нечистому і оком не моргнув,
А той тебе до цього підштовхнув.

Читати →
Антоніна Грицаюк-А наша ненька буде процвітати

А наша ненька буде процвітати

Ви бачили, як сонечко сміється,
Світанок ніч почав вже обкрадати,
Дасть Бог невдовзі лихо це минеться,
Будемо неньку дружно піднімати.

Надія є,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Мати убивці

Мати убивці

Чи ти в муках не родила,
Згадай все те нині,
На руках ніжно носила,
Тішилась дитині.

В сповиточку сповивала,
Зубчик перший в радість,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Зима майне і все лихе мине

Зима майне і все лихе мине

Помітили вже сонце не осіннє,
Світить по-іншому – це зовсім вже не те,
У ньому є, скажу, якесь прозріння,
Зима майне і все лихе мине.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Час у безодню

Час у безодню

Боже, чи чуєш, стихли птахи,
Вони нажахались страшної війни.
Виють собаки вдень й серед ночі,
Мами виплакали давно свої очі.
У батьків чоло від горя посивіло,

Читати →