Вірші

Антоніна Грицаюк-Настаралися дрівцят

Настаралися дрівцят

У зажурі дід сидить,
Баба втира сльози,
Папіроска вже коптить,
Ген сунуть морози.

Настаралися дрівцят,
Довго ж бідували,
Навіть до великих свят,

Читати →
Антоніна Грицаюк-За що, у кого запитати?

За що, у кого запитати?

Новини все заполонили,
Від перших днів страшенної війни,
Де взяти сили і палкої віри?
Щоб струни серця не натягнуті були.

За що,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Ми у парі щасливі

Ми у парі щасливі

Я до тебе прийду,
Коли місяць у мандри піде,
Чар-траву принесу,
Напою тим відваром тебе.

Може так, може ні,
Без трави не кохаєш мене,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Вже не буде вороття

Вже не буде вороття

Замовк в лузі соловейко,
Не співає нині,
Ножем крається серденько,
Неньці-Україні.

Рвуть, катують і вбивають
Вдень і серед ночі,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Дякую всім за щирість і повагу

Дякую всім за щирість і повагу

Біжать у далечінь мої роки,
Я їх питаю: «Розкажіть, куди?»
А їм те байдуже, майнули і нема,
Старіє тіло, але не душа.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Написала листа

Написала листа

Написала листа – справа то не проста,
Розучились усі вже писати,
Туга серце взяла – проклятуща війна,
Плани в змозі усім поламати.

Читати →
Антоніна Грицаюк-СМС в даль летить

СМС в даль летить

СМС в даль летить,
Дорога кожна мить.
Любий, як ти, скажи?
Рідний, ти не мовчи…
Третій день тишина,
Проклятуща війна.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Весняна хвиля

Весняна хвиля

Мов розквітла враз душа,
Бог весну дав і тепла.
Соловейко заспівав,
Квітень владу в руки взяв.
Порядкує в лісі, в полі,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Де родився – там рай

Де родився – там рай

Ще без листя калина,
Та співа вже пташина.
В’є кубло соловей
Для майбутніх дітей.
Ох, завзятий артист,
Незрівнянний тут хист.

Читати →