Вірші

Антоніна Грицаюк-Безкінечна війна

Безкінечна війна

Небо зірками всипане ущерть,
Сміється місяць сяйвом молодик,
Там на війні чатує всюди смерть,
А тут лунає материнський крик.

Роки ідуть,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Мама радіє, а доня ридає

Мама радіє, а доня ридає

У неї весілля, ну так, скажу, драма,
Вона не хотіла, втрутилась мама,
Сивіти в дівках, ой, доню, не гоже,
Якось забудеш, час допоможе.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Бо старість, то, не жарти

Бо старість, то, не жарти

Бігла десь в даль, так навмання,
Мов не торкалася землі,
Вмить відмовилась рідня,
За її нескоєні гріхи.

Він поглумився і майнув,

Читати →
Антоніна Грицаюк-День скорботи, день пам’яті нині

День скорботи, день пам’яті нині

День скорботи, день пам’яті нині,
Плаче дощ по усій Україні,
Плаче ненька, за дітьми ридає,
Кожна смерть її серденько крає.
Нема впину тим втратам щоднини,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Осінній дощ

Осінній дощ

Завчасно осінь до порогу,
Вже проситься до хати,
Навіяла смуток, тривогу,
Як всьому ладу дати?

Холодний дощ крапа без впину,

Читати →
Антоніна Грицаюк-В повітрі осінь вже кружляє

В повітрі осінь вже кружляє

Вже швидко сонечко сідає,
І ніч злодійка не дріма,
Крадькома хвилини крає,
В зоряну торбу запиха.

Тче темний килим, не вгаває,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Сьогодні лелеки кружляли

Сьогодні лелеки кружляли

Сьогодні лелеки кружляли,
Такі клопіткі, гомінкі,
Малі на крило уже стали,
Попереду довгі шляхи.

У небі свої інститути,
Наука,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Дивуєм внукам

Дивуєм внукам

Дзинь-дзень, дзинь-дзень,
Так цілий день,
Слухавка в баби не вгаває,
І діда зранку накаляє.
Ти бач, які стали круті,
Сидять по хатах,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Злилися долі в одне ціле

Злилися долі в одне ціле

Злилися долі в одне ціле,
Хоч різні погляди у двох,
Він відпустив все наболіле,
В неї в душі переполох.

У нього шлюб вже за плечима,

Читати →