Вірші

Антоніна Грицаюк-Січень загуляв

Січень загуляв

Ох, і стався тарарам,
Січень зразу загуляв,
Водить дивні хороводи,
Не чекали всі негоди.
Швидко сніг побіг водою,
Щось не ладиться з зимою.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Баба новобранка

Баба новобранка

Дід з кубашки дістав рогатку,
Лиш розвиднилося зранку.
Галіфе і гімнастьорку,
Змастив вправно ще й двостволку.
Взяв валянки і куфайчину,
Аж погнало з рота слину.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Із роком тигра

Із роком тигра

Глянув бик на усі боки,
Лишив тигрові мороки,
Вибач, друже, не зважай,
Ти сильніший про це знай.

Я старався, як лиш міг,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Сирітський хліб

Сирітський хліб

Ох, зрадлива, доле,
Мов перекотиполе,
Де не сій там родить,
В оману заводить.
У коханні зрада,
Яка ж в неї вада?

Читати →
Антоніна Грицаюк-Сорока-білобока

Сорока-білобока

Ох, сорока-білобока,
Не прикрила за день ока.
Пильнувала все курчат,
Які йшли, мов на парад.
А за ними квочка-мати,
Відсіч швидко може дати.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Ати-бати йдуть дебати

Ати-бати йдуть дебати

Ати-бати йдуть дебати,
Як жінок в солдати брати?
Сачкувати уже годі,
Хай послужать при нагоді.
Із пробірки будуть діти,
Зась в утробі вже носити.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Владу бере в руки зима

Владу бере в руки зима

На місяць вив собака ніч,
Зараза всіх дістав,
Кіт з холоду подерсь на піч,
Мороз та й не вгавав.
Сиділи кури в курнику,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Ми тут не судді – просто люди

Ми тут не судді – просто люди

Роки, мов коні вороні,
Хто під конем, хто на коні,
Геть різні присмаки у долі,
То у неволі, то на волі,

Колючі терни,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Де родивсь там користь дай

Де родивсь там користь дай

Вмостився ворон на гілляку,
І кричить, мов з переляку.
Пара з дзьоба, аж летить,
Ну, худоба, чом кричить?

Тут снігур десь вмить з’явився,

Читати →