Вірші

Антоніна Грицаюк-Журавлеві чобітки

Журавлеві чобітки

Бусел з вирію летів,
Притомився та й присів.
До чужого то болота,
Замастити взуття шкода.
Вправні в нього чобітки,
Їх він носить залюбки.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Повертають лелеки

Повертають лелеки

Ой, шляхи ті далекі
Повертають лелеки,
В них на крилах весна,
Її цнотлива краса.
Мов дитя ще вразлива,
Ніжно проліска вмила.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Поїхав цирк, а клоуни лишились

Поїхав цирк, а клоуни лишились

Поїхав цирк, а клоуни лишились,
Їхня майстерність весь дивує світ,
В ноги царю низенько поклонились,
А він з нори виглядує, мов кріт.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Як нам хочеться в мирі всім жити

Як нам хочеться в мирі всім жити

Ти прокинься як буде світати,
Від фіранок відтули враз вікно,
Сонце буде ще лячно дрімати,
Прохолодою віє, ну, й що?

Весна тихо уже порядкує,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Дідові пригоди

Дідові пригоди

День і ніч кричать коти,
Хоч крути ти хоч верти.
В діда одур вмить напав,
З досвіта лишень як встав.
Давай бабу обіймати,

Читати →
Антоніна Грицаюк-На всі віки дали ви нам урок

На всі віки дали ви нам урок

Глибока ніч, мов у піску криниця,
Хтось тихо спить, комусь в жаху не спиться.
Гуде сирена гучно не вгава,
Страшні реалії, непрошена війна.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Третя весна в жалобі

Третя весна в жалобі

Третя весна в жалобі вся кривава,
Земля у вирвах стогне і голосить,
Для бункерного так собі забава,
А смерть на усі боки косить.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Лютий не втомився

Лютий не втомився

Лютий навіть не втомився,
Вкрай уже він розлінився.
Вмостивсь в лісі на пеньку,
Комарі вже у танку.
Не морозив, не лякав,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Я цим дихаю щодень живу

Я цим дихаю щодень живу

Я візьму й намалюю світанок,
Ось таким, яким бачу його,
Вмить вікно звільню від фіранок,
Пестить сонця враз ніжне тепло.

На черемусі стих соловейко,

Читати →