Вірші

Антоніна Грицаюк-Смерть коханої

Смерть коханої

Кохана, синьоока,
Вирва глибока,
Дорога далека,
Лечу, мов лелека.
Тебе шукаю,
На весь світ волаю.
Вороги занапастили,
А тоді забили.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Ох, роки ви роки

Ох, роки ви роки

Ох, роки ви роки,
Ви, як коні швидкі,
Подалися, куди?
Розгубили сліди.
Як же вас наздогнати?
Запросити до хати.
Та вмостити рядком,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Заквітчаний травень

Заквітчаний травень

Скидає вишня пелюстки,
Лишає тільки плід,
Вітер їх гонить залюбки,
Куди не глянь скрізь слід.

Вже травень яблуню в танку
Весільному кружляє,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Синочка не стало

Синочка не стало

Ой, співає соловейко
На калині вранці,
Заболіло вкрай серденько,
Їдуть новобранці.

Закувала зозуленька
В лузі на калині,
Не одна голосить ненька,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Армія виродків-убивць

Армія виродків-убивць

З якого тіста замісили
Вас виродки, убивці,
Ви людське все в собі згубили,
Вампіри, кровопивці.

Запрограмовані на смерть,
Не треба й мізкувати,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Вселилася в душі війна

Вселилася в душі війна

Вселилася в душі війна,
Щось би про мир писати,
Та рана щодень ожива,
Вночі не дає спати.

Бентежив завжди мене цвіт,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Між нами вічна вже стіна

Між нами вічна вже стіна

Ось і промайнула пасха,
Хто діждав – Господня ласка.
А скільки вже в іншому світі,
Рідні жалобою сповиті.
Городи садять, хто як може,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Христове воскресіння

Христове воскресіння

Холодний дощ, весняна суєта,
Свято прийшло та не у кожну хату,
Спаплюжила все клята орда,
Та крові мало ненажерливому кату.

Вкрали весну і тисячі життів,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Війна очима дитини

Війна очима дитини

Матусю, дай мені води,
Я хліба не прошу,
Ти, що заснула, ні не спи,
З тобою я засну.

Чуєш, рідненька,

Читати →