Ой, долечко, долечко,
Життєвеє полечко,
Полином засіялось,
За межі не віялось.
Тернові доріженьки,
Покололи ніженьки,
Ворони летіли,
На те поле сіли.
Каркали без впину,
В очі і за спину.
Знялись, полетіли,
Зневіру лишили.
Вийшло з-за хмар сонечко,
Висушило полечко.
Вітер нагодився,
Вправно потрудився.
Полин покотився,
В безодню провалився.
А стежки тернові,
Стали споришеві.
Доленька всміхнулась,
Цвітом обернулась.
А той цвіт, то діти,
Є кому радіти.
Мов троянди білі,
В любові і мирі.
Пуп’янки пускають,
Серце звеселяють.
Вірш про життя. Вірш про людську долю українською мовою. Вірш про життєві тривоги, негаразди, про щастя, про дітей.