Ой, казала мама не люби Данила
Він вроди не має, а дурна є сила.
Ой, казала мама не люби Микиту,
Рід великий має, ненаситну свиту.
Ой, казала мама не люби Степана,
Бо в нього у світі уже є кохана.
Ой, казала мама не люби Грицька,
Чогось схожість має до того Стицька.
Ой, казала мама не люби Кирила,
Бо в селі чужому він вже має сина.
Ой, казала мама не люби Сашка,
Буде тебе бити, мовби гамака.
Ой, казала мама не люби Карпа,
Йому не догодиш, будеш все не та.
Ой, казала мама не люби кацапа,
Краще закохайся в смердючого цапа.
Бо кацап таке створіння, де не сій там вродить,
Чи він їде, чи він йде – одне лихо робить.
Закохайсь в Михайла, красень, хоч куди
З ним ти не зазнаєш, донечко, біди.
Нищить воріженьків, кров в жилах кипить,
Кохання не зрадить, вночі не проспить.
Вірш про кохання доньки. Про поради матері. Про Данила. Про силу. Про Микиту. Про ненаситну свиту. Про Степана. Про кохану. Про Грицька. Про схожість зі Стицьком. Про Кирила. Про його сина. Про Сашка. Про побиття. Про Карпа. Про кацапа. Про лихо. Про Михайла. Про красеня. Про знищення воріженьків. Про кров в жилах.