Обвуглилася в грудях душа,
Не зломилася, усе далі йшла.
Ішла тернами не кривилася,
До зрадливого не тулилася.
За минулим всім закрила замки,
А життя іде, ростуть діточки.
З неба зірочки посміхаються,
А роки біжать не вертаються.
Життя іде
- Антоніна Грицаюк
- 2021-11-23
- Без коментарів
- Вірші, Про життя
Поділіться дописом
Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on linkedin
LinkedIn
Share on print
Друкувати