Сіла бабця на порозі,
Руки змерзли на морозі,
Кіт на пелені вмостився,
Муркотить і притулився.
Вибрала білих зернят,
Це гостинець для внучат.
Вогонь в печі палахкотить,
Припічок, вже аж шипить.
Тісто миску обнімає,
Мак з полумиска моргає.
Пироги всім до смаку,
Вогонь із піччю у танку.
Її хватає на всі боки,
Перетопиш жди мороки.
В бабці руки клопіткі,
Вже у дечках пироги.
Зійшли сонечком ясненькі,
На всі сто будуть смачненькі.
Дух пішов, не наздогнати,
Час уже і скуштувати.
З молочком, ох, смакота,
Гомонять всі не вгава.
Посідали і гайда,
Ще чекає дітвора.
Пригостити усіх час,
Смачно, весело у нас.
Бабця всунула зернята,
Знову піч в неї багата.
Так не довго тут велося,
Тріщать, бабцю, чи здалося.
Ох, тріщать, підсохли гарно,
Налетіли дружно, вправно.
Кишені шелепотять,
Тут й ледачі не засплять.
Смакота, що тут казати,
Добре в бабці гостювати.
Вірш про гостини в бабці. Про кота на пелені. Про білі зернята. Про гостинець для внучат. Про вогонь в печі. Про тісто в мисці. Про смачні пироги. Про дитячі веселощі.