Карпати

Антоніна Грицаюк-Карпати(Photo by Andrei Tanase)

Заманулося Данилу у гори в Карпати,
На колінах почав жінку він свою благати.
Відпочину, а ще може вилізу на гору,
Може мати народила мене в добру пору.

Довго думала журилась, їдь хай тобі трясця,
Може вилізеш на гору, а може не вдасться.
А як вилізеш на гору, щоб не повернувся,
Щоб дорогу ти додому навіки забувся.

Їде, їде у Карпати Данило кирпатий,
А від того, що він їде, як дитина радий.
Не сам їде, з кумом їде, буде з ким гульнути,
Дай же Боже з головою додому вернути.

Під’їхали під Говерлу, подивились вгору,
Ой напевно ми родились все ж в лихую пору.
Та не довго міркували добряче хильнули,
Про той ляк вони відразу з кумом вже забули.

Довго дерлись по камінню нехай йому трясця,
Все здолали не зламав їх дощ і ненастя.
Сіли гарно відпочили, бо ще є плішина,
Кум сміється і радіє, мов мала дитина.

Де набрались того ляку, давай банкувати,
На, а потім вже дорогу до низу шукати.
Нема сонце та ще й чомусь скачуть в очах зорі,
Мабуть, куме, вже не злізти, горе нам тут горе.

Нема їсти це пусте все, можна перебитись,
А чим буде нам на ранок добре похмелиться.
Довго рачки добирались, як уже прийшлося,
А внизу за мить і випити, і вкусить знайшлося.

Посідали під горою тоді схаменулись,
Не полізем більше на гору, що ми там забули?

Антоніна Грицаюк-Карпати(Photo by Andrei Tanase)
Антоніна Грицаюк-Карпати(Photo by Andrei Tanase)

https://www.pexels.com/photo/cold-snow-wood-road-6558452/

Гумореска про карпати. Гумореска про пригоди кумів у Карпатах. Курйозна історія, взята з життя про кумів, що люблять випити і при цьому вирішили лізти на гору.

Поділіться дописом

Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on linkedin
LinkedIn
Share on print
Друкувати