Вікна миються дощем,
Віє прохолода,
А на серці знову щем,
Навіює негода.
Золота іде пора,
Сміється горобина,
Невесела, вкрай сумна
Пісня вже пташина.
Манить ген берізок гай,
Листям в позолоті,
Це для мене, немов рай,
Лину при нагоді.
Заблищали калюжі,
Мов малі озерця,
Геть стають вже куці дні,
А вечір додається.
Дощ осінній не вгава,
Тарабанить й край,
Для грибів свята пора,
Грибникам врожай.
Вірш про природу. Про наближення осені. Про негоду та дощі. Про погоду в Україні.