Дочекалися тепла

Антоніна Грицаюк-Дочекалися тепла

Дочекалися тепла,
Скажу, правду, не зі зла,
Пече сонце, мов здуріло,
Скрізь усе заполонило.
Біжать люди до води,
Там не довго до біди,
Сумна статистика у край,
Коловерть ту обминай.
По ягоди мандруйте в ліс,
Ох, смачний буде круїз.
Якщо лінь нападе вас,
Подрімати настав час.
В затінку, на простирадлі,
Пропозиції цій раді?
Якщо ні, то час вже в поле,
Стерня босі ноги коле.
Вже з зерном схилився колос,
Перепілки чути голос.
Час швиденько в даль летить,
Не дрімає і не спить.
Хтось у клопотах, хтось ні,
Хтось під конем, хтось на коні.
Кому як поталанить,
Життя ловіте кожну мить.

Антоніна Грицаюк-Дочекалися тепла
Антоніна Грицаюк-Дочекалися тепла(Photo by Andrea Piacquadio)

https://www.pexels.com/uk-ua/photo/3779751/

Вірш про сонце. Про людей. Про воду. Про сумну статистику. Про ягоди. Про ліс. Про затінок. Про поле. Про стерню. Про колос з зерном. Про клопоти.

Поділіться дописом

Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on linkedin
LinkedIn
Share on print
Друкувати