Завітали діточки,
Мов весняні квіточки,
Пуп’яночки онучата,
Ожила миттєво хата.
Тут обійми, поцілунки,
З днем народження пакунки.
То новини, то турботи,
По весні море роботи.
Час майнув, пора в дорогу,
Сіє в серці знов тривогу.
Як зустріну – ростуть крила,
Небо враз би прихилила.
Зустріч тут, а тут розлука,
Подякувати, що наука
Йде вперед і не дрімає,
Смартфон все допомагає.
Не обіймеш, але бачиш,
Хоч в душі буває плачеш.
Не колишні вже часи,
Хоч у поле йди кричи.
Один в колгоспі телефон,
Мчиш, немовби на поклон.
Прогрес нині йде усюди,
І в селі не темні люди.
Та москаль вкрай одурів,
Життя всім занапастив.
Вірш про приїзд дітей та внуків. Про обійми та поцілунки. Про пакунки з днем народження. Про новини та турботи. Про повернення додому. Про сучасну науку. Про смартфон. Про один телефон на колгосп. Про понівечене життя від москалів.