Задощило зранку,
Подих посвіжів,
Дід вмостивсь на ґанку,
Люльку закурив.
Баба, мов та квочка,
Квокче нема впину,
Півень п’є з дзюрочка,
Голову закинув.
Кіт вмостився вправно
В діда на коліна,
Подивитись гарно,
Мов маслом картина.
Ожило в городі,
Враз позеленіло,
Пеклось все на сонці,
Пити захотіло.
Жасмин біля криниці
Цвіт уже скидає,
На часі чорнобривці,
Баба їх плекає.
Трударі невтомні,
Все в нас до ладу,
Мов птахи на волі,
Любим красоту.
Оркам не під силу,
Все це зрозуміти,
Під ворожу дудку
Не будемо жити.
https://www.pexels.com/uk-ua/photo/7729132/
Вірш про діда та бабу. Про ранковий дощ. Про півня та кота. Про зелень на городі. Про спеку. Про жасмин біля криниці. Про трударів невтомних. Про орків. Про волю.