Про війну

Гуртується військо,
Свій край захищати,
Вороги близько,
З горя плаче мати.
З того боку плаче,
А з цього голосить,
Не піде багате,

…

Небо зірками всипане ущерть,
Сміється місяць сяйвом молодик,
Там на війні чатує всюди смерть,
А тут лунає материнський крик.

Роки ідуть,

…

День скорботи, день пам’яті нині,
Плаче дощ по усій Україні,
Плаче ненька, за дітьми ридає,
Кожна смерть її серденько крає.
Нема впину тим втратам щоднини,

…

Спливло багато вже води,
Та серце линуло туди,
Де страшний бій у війну йшов,
Там дід мій смерть свою знайшов.
Знайшли могилу серед поля,

…

Стій! Зупинись! Вже годі, досить!
Смерть одуріла, щодень косить.
Йде по війні, не зупинити,
А гинуть материнські діти.
День і ніч хода кровава,

…

Червоні маки, немов кров,
Стелились полем в далечінь,
Не озирнувшись він пішов,
Боронити край свій була ціль.

Вона стояла й голосила,

…

Ой, летіла мама чайкою до сина,
А на полі бою, ох, страшна картина,
Вбиті чаєнята – материнські діти,
Стала пригортати, стала голосити.

…

Солдате, брате, може сину,
Який не знаю в тебе вік,
Воюєш ти за Україну,
Ти від обов’язку не втік.

Молюсь за тебе я щоднини,

…