Господи, змилуйся благаю,
Усі святі, Мати Марія,
На увесь світ щодень волаю
Одна на вас у нас надія.
Гинуть трудяги українці,
Які шалено йдуть у бій.
Не залишайте нас на одинці,
Хай згине нелюд лиходій.
Маріє, діточок прикрий,
Ти наша матінка небесна,
Пригорни їх і обігрій,
Україна у вогні воскресла.
Козацький рід – це дух і сила,
Якій ніколи не зламати,
Нас Україна народила,
Навчила: вірити, кохати.
Повік не станем на коліна,
В нас інший генетичний код,
Земля свята, вона єдина
І наш не скорений народ.
Настане день, весняний цвіт
Принесе мир, нові надії,
Козацький не забуде рід
Такі страшні, війни події.
Народ у купку згуртувався
Усі від діток до старих,
Ворог завзятості злякався
Розстане, як весняний сніг.
Весна гортає сторінки,
Такі кроваві і страшні,
Ми українці навіки
Ні скажем, Путіну і війні.
Вірш про війну в Україні. Про незламний український дух та про смерть героїв – українських козаків. Вірш – крик душі автора, який закликає зберегти український народ.