Придбав дід собі смартфон,
До дітей йшов на поклон.
Дуже вже йому кортіло,
Вів себе геть знахабніло.
Зважили все: за і проти,
Не завадить для роботи?
Що ви ні, все на мазі,
Від смартфона вже й мозолі.
Бурчить баба цілий день,
До роботи, старий пень.
Повесніло скрізь дилема,
Все те, бабо, не проблема.
Якось зробиться усе,
Мене в ліжко щось гребе.
Вмостивсь, вкрив він навіть вуха,
Мов на дворі завірюха.
Вправно пальцем він гортає,
Помсту баба уже знає.
Цілий день, мов бита білка,
Ох, ти доле, бабська гірка.
Не горілка, то смартфон,
Дремену геть за кордон.
Це далеко до подруги,
Натерпиться дід наруги.
Зрання до землі вклонилась,
Мов в повітрі розчинилась.
Ніхто не кличе на сніданок,
Пішло сонце вже за ганок.
Кіт нявчить, гарчить собака,
В хліві кури куд-кудака.
Реве корова, кричать свині,
Пара в діда йде по спині.
Який смартфон, вже ледве клига,
Не скресла в баби в серці крига.
Молив, просив дійшли до крапки,
А наміри в старої гадкі.
Погодинно буде видавати,
Коли лягатиме лиш спати.
Нехай вже так, що тут казати,
Важко самому виживати.
