Клекоче ненависть щоднини,
І вже межі немає,
Не вистачає їй грудини,
Слізьми лице вмиває.
За що? Чому? Ну, і для чого?
Таке страшне свавілля,
Правда провина не одного,
Росте гниле коріння.
Переплелось, мов гаддя у кублі,
Сичить впину немає,
Йдіть до біса москалі,
Він вас давно чекає.
Вампіри кляті, без різниці
Чию вам кров смоктати,
Не люди ви, а кровопивці,
За що своїх вбивати?
Загляньте в очі матерів,
Глибоко влізьте в душу,
Своїх плекаєте синів,
Бідних тепет, як грушу.
Поперек горла Україна
Для вас стоїть ще й нині,
Гризе щораз злоба невпинна,
Наведіть порядок в свій країні.
Ішли до нас, мов на парад,
З мундирами в торбині,
Так переймались за наш лад,
Ґвалтівники, злодії.
Для чого все ось це було,
Ви запитайте в ката,
Розворушіть його кубло,
«Мать-русь» ваша багата.
А що ви маєт, розкажіть,
Кому статки пливуть?
У себе ладу наведіть,
Яка в війні цій суть?