Людську кров Дніпро полоще,
По хвилях кидає,
Ворог знищити все хоче,
Народ віру має.
Ген Тарас стоїть на кручі,
Душа все те бачить,
Ми незламні, ми могучі,
Ніхто не пробачить.
Страшні звірства, увесь світ
В скорботі здригнувся,
Згине весь продажний рід,
Сам Господь жахнувся.
Невже роблять так брати,
Не їм нас судити,
В них вже тисячні хрести,
Треба вовком вити.
Довбе очі чорний крук
Псевдовизволителя,
Ну, а лихо стук та стук,
Все ж вірять в правителя.
Світ давно уже кричить,
Протирайте очі,
А свідомість собі спить,
Вдень і серед ночі.
Холодильники пусті,
Стали прокидатися,
Ну ж вставайте, москалі,
Годі вже ховатися.
Кріт давно в норі сидить,
Сховавсь з переляку,
Хтось за статки вже тремтить,
Час і на гілляку.
Що гілляка, треба дибу,
По троху, не зразу,
Показати всьому світу,
Як нищать заразу.
Кров пролита не вода,
Істина відома,
Ви радієт, в нас біда,
Так це тільки кома.
Крапка жирна буде враз,
Навіки наука,
Тридцять третій буде в вас,
Вже в двері грюка.
Відкривайте гаманці,
Тоді очі тріте,
Згиньте вороги усі,
Світом не коптіте.
Під землею буде кріт
Собі панувати,
Відвернувся увесь світ,
Від вас маразмати.
Вірш про війну на території Україні. Про визнання України та допомога світом проти російського вторгнення. Вірш – засудження російського світу.