Вона нескорена,
Хоч іде тернами,
Знову оновлена,
Слізьми-перлами.
Скрізь молитвою
Вмить об’єдналася,
Немає відчаю,
Бо не злякалася.
Страшною вирвою
Серце її болить,
Глибокою прірвою
Всіх ворогів приспить.
Тоді розквітне вмить
Бо заслужила цвіт,
А ворог хай тремтить
Нам в поміч увесь світ.
Вірш про війну в Україні. Про нескореність. Про молитву. Про біль в серці. Про прірву для ворогів. Про відродження. Про поміч світу.