З якого тіста замісили
Вас виродки, убивці,
Ви людське все в собі згубили,
Вампіри, кровопивці.
Запрограмовані на смерть,
Не треба й мізкувати,
Мозок забитий злом ущерть,
Лиш дай когось вбивати.
Злодійське сім’я, мати-лінь,
Заздрість і зневіра,
Прекрасне загубити ціль,
Переплюнули і звіра.
В жорстокості межі нема,
Запроданці лихого,
В вас вирва в грудях, не душа,
До пекла всім дорога.
Ґвалтівників побачив світ,
Усю суть вашої слави,
Хай згине весь проклятий рід,
Щоб землю не топтали.
З багнюки вийшли – час й назад,
Земля стогне від горя,
З чортами проведет парад,
А українцям воля.
Вірш про виродків-убивць. Про запрограмованість на смерть. Про зло. Про жорстокість. Про ґвалтівників. Про посягання на прекрасне. Про руйнування усього. Про бажання волі українцям.