Сідало сонце, а комарі,
Що ж дочекалися пори,
Мов бджоли з вулика летіли,
І щохвилини скаженіли.
Дерлися у вікна, двері,
Ох, надоїдливі холери.
Таке мале, а ненаситне,
Таке проворне, таке спритне.
Хімія для них пусте,
Хвильку спочине і гризе.
Така напасть, що тут робити,
До зими треба пережити.
https://www.pexels.com/uk-ua/photo/169357/
Вірш про надоїдливих комах. Про ненаситність. Про вікна та двері. Про проворність. Про спринтність. Про хімію. Про кусючість. Про напасть.