Грюкав в двері листопад,
Жовтень каже йди назад,
Що ти, брате, схаменися,
Мені місцем поступися.
Правив ти, я не втручався,
Свого часу вже діждався.
Приморожу позолоту,
Ще знайду собі роботу.
Вдосталь нині маю справ,
Мені геть не до забав.
А ти йди, мостися спати,
Не бунтуй вже Бога ради.
Було все, що заманеться,
О, ген яблучко здається.
А який чудовий смак,
Чуєш, брате, ти дивак.
Все вродило на ура,
Золота твоя пора.
А я що вже голий, босий,
Без вінка простоволосий.
Та мене це не жахає,
Кожен справу свою знає.
https://www.pexels.com/uk-ua/photo/5869023/
Вірш про листопад та жовтень. Про осінь. Про заморозки. Про смачні яблучка. Про врожаї. Про золоту пору.