Ох, крутесенька та й та стежечка,
В святе літечко, мов мережечка,
Через річечку на горбок спішить,
Душа пташкою у грудях тремтить.
Йду по стежечці, ні не йду – лечу,
Любов матінці на крилах несу.
А вона стоїть на порозі вже,
Придивляється чи то доня йде.
Ой, матусечко, скільки літ пройшло,
А, немовби вчора все було.
Вже розорана давно стежечка,
А в душі живе, мов мережечка.
Так багато літ лину в снах туди,
Залишились там дитинства сліди.
Хоч та стежечка на цвинтар пішла,
Рідна матінка спокій там знайшла.
Впали на граніт гіркі слізоньки,
Ох, круті в житті ті доріженьки.
Майнуть вмить у даль не збагнеш куди,
Не збереш уже згублені сліди.
Світить сонечко та нема тепла,
Гріє свічечка пам’ять вік жива.
Вірш про маму. Вірш-спогад про рідну неньку, про рідний дім. Про повернення до рідного дому. Відчуття суму за мамою.