Дві голубки

Антоніна Грицаюк-Дві голубки

Зашарілося сальце,
На пательні зранку,
Картопелька в танок йде,
Мов просить дай шкварку.

А цибулька рум’яненька,
В носі, аж лоскоче,
Господиня червоненька
Щось під ніс муркоче.

Зайшов в хату чоловік,
Поправляє вуса,
За пазуху жінці блик,
Там така спокуса.

Дві голубки визирають,
Гудзики, аж рвуться,
Ті шкварки ще почекають,
Груди, мов сміються.

Руки з холоду, мов лід,
Та палке кохання,
Аж сховався під піч кіт,
Подуріли з рання.

Перше, жінко, до смаку
Ох, і догодила,
У любовному танку,
Десь взялися, мов крила.

Біля столу літа жінка,
Другу дає страву,
Ох, моя, кохана, бджілка,
Маєш ти забаву.

До рук линуть ті голубки,
Забуваєш втому,
Лиш такі в моєї любки,
Не віддам нікому.

Антоніна Грицаюк-Дві голубки
Антоніна Грицаюк-Дві голубки(Фото з Інтернет)

Вірш про кохання. Вірш про любов, про почуття, про сімейну пару. Вірш про залицяння чоловіка до жінки.

Поділіться дописом

Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on linkedin
LinkedIn
Share on print
Друкувати