Притрусив вечір морозцем,
Підповня місяць, аж сміється,
На серці радість, трішки щем,
Коляда луною віддається.
Летить від хати і до хати,
Веселий спів, щасливий сміх,
Я також хочу привітати,
Вас, українці, геть усіх.
Куди б нас доля не кидала,
Але коріння тут зросло,
Земля нас, мати, годувала,
Ворогам вижили на зло.
Незламний дух, козацька воля,
Це притаманно не усім,
Хоч інколи і гірка доля,
Та міцні ми, мов з неба грім.
Хай доленька усім всміхнеться,
Тим, хто в окопі, засланні,
Лиха годинонька минеться,
Ми дружно скажем: «Ні війні!»
Засвітить сонечко з гори,
І засміються ясні зорі,
Ми – українці, на віки,
І гідні кращої всі долі.
![Антоніна Грицаюк-Коляда луною віддається](https://antonina.in.ua/wp-content/uploads/2022010701-1024x560.jpg)
Вірш про коляду. Про морозець. Про веселий спів. Про щасливий сміх. Про привітання для всіх українців. Про незламний дух та козацьку волю. Про заклик до миру. Про кращу долю.