Притрусив вечір морозцем,
Підповня місяць, аж сміється,
На серці радість, трішки щем,
Коляда луною віддається.
Летить від хати і до хати,
Веселий спів, щасливий сміх,
Я також хочу привітати,
Вас, українці, геть усіх.
Куди б нас доля не кидала,
Але коріння тут зросло,
Земля нас, мати, годувала,
Ворогам вижили на зло.
Незламний дух, козацька воля,
Це притаманно не усім,
Хоч інколи і гірка доля,
Та міцні ми, мов з неба грім.
Хай доленька усім всміхнеться,
Тим, хто в окопі, засланні,
Лиха годинонька минеться,
Ми дружно скажем: «Ні війні!»
Засвітить сонечко з гори,
І засміються ясні зорі,
Ми – українці, на віки,
І гідні кращої всі долі.
Вірш про коляду. Про морозець. Про веселий спів. Про щасливий сміх. Про привітання для всіх українців. Про незламний дух та козацьку волю. Про заклик до миру. Про кращу долю.