Гостинцями частує літо,
Все в насолоду до смаку,
Та не усе буде спожито,
Щось затанцює в баняку.
У морозильнику тісненько
Вляглись запаси до нових,
Літо біжить та так швиденько,
До нього сотня йде доріг.
Хоч до садка, а хоч до лісу,
В городі також смакота,
Від літнього, скажу, круїзу,
Морочиться, аж голова.
Лиш для лінивих не так все,
То трутні, що тут говорити,
А працьовитий все несе,
Хоч не собі, так пригостити.
Колоски в полі шелестять,
Немовби кличуть йди сюди,
Зерном налитим гомонять,
Скоро на тік, ти ж не засни.
Діти бавляться в піску,
Співають, мов ті пташенята,
Благослови, Боже, цю красу,
Зроби вирок свій для ката.
Земля моя – це щедрий край,
Красу її не передати,
Тут в Україні земний рай,
Його не гоже плюндрувати.
https://www.pexels.com/uk-ua/photo/6412609/
Вірш про літні гостинці. Про запаси в морозильнику. Про садок, ліс та город. Про лінивих та працьовитих людей. Про шелест колосків в полі. Про дітей в піску. Про Боже благословіння. Про вирок для ката. Про рідну землю. Про Україну. Про земний рай.