Куряче царство

Антоніна Грицаюк-Куряче царство

Пес з-під лоба подививсь,
На куряче царство,
Ох, сердечний, зажуривсь,
Живуть, мов те панство.

Кричать, міри їм нема,
Горлає ще й півень,
Вдосталь сиплють їм зерна,
Життя – вищий рівень.

Курник теплий ще й ліхтар
Світить, як те сонце,
Скажу, вам без зайвих чвар,
Болить в грудях серце.

Вітер в буді завива,
Дрижаки обсіли,
Клятий півень вже співа,
Бодай його з’їли.

Щось в хліві не так пішло,
До колодки півня,
Заздрощів, як не було,
Пес курам не рівня.

Холод, сонце, то пусте,
Гавкає щоднини,
На колодку не піде,
Не згинає спини.

Антоніна Грицаюк-Куряче царство
Антоніна Грицаюк-Куряче царство(Фото автора Engin Akyurt: Pexels)

https://www.pexels.com/ru-ru/photo/1769279/?utm_content=attributionCopyText&utm_medium=referral&utm_source=pexels

Вірш про тварин. Вірш українською мовою, про собаку, про півня, про курей. Вірш про заздрощі.

Поділіться дописом

Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on linkedin
LinkedIn
Share on print
Друкувати