Дуже гарна молодиця,
Чорноброва, білолиця,
Подалася на базар,
Щоб продати свій товар.
Полуниці у відрі,
Йшла рівненько по межі.
Там до лісу повернула,
Куди йшла ураз забула.
Посміхнулися суниці,
Солодко так молодиці.
Стала вправно їх збирати,
Та куди ж це їх владнати.
В пелену, так є ж спідниця,
Комусь солодко ще спиться.
А вона про все забула,
А як потяга почула.
Враз лишила ті суниці,
Та мерщій до залізниці.
Бігла, мовби пригоріла,
Полуниці розгубила.
А з суниць закапав сік,
Молодиця тут у крик.
Потяг втік оце халепа,
Так скупому певно треба.
Примостилася на лавку,
Наробила лиха зранку.
Аж тут зирк поряд крамниця,
На полиці паляниця.
Ох, і гарна, аж сміється,
Гроші є чи їй здається.
Тут пригодам не кінець,
Десь пропав ще й гаманець.
Пішла повз «Укрзалізниці»,
Зачекались там суниці.
Паляниця знов сміється,
Лихо це – воно минеться.
Грець хай буде тій суниці,
Вдома є ж то полуниці.
Є сметана у гладижці,
Квас холодний в льосі в діжці.
Полуниці у сметані,
З паляницею у парі.
До смаку зранку підуть,
Ось вірша у чому суть.
Є в нас вправні молодиці,
Печуть смачні паляниці.
Всьому ладу вміють дати,
Від них цього не відняти.
Лад в дворі, лад і в хаті,
І на видумки багаті.
Москалям нас не скорити,
В пеклі їм усім горіти.
Вірш про молодицю і полуниці. Про похід на базар. Про ліс по дорозі. Про запашні суниці. Про звук потяга. Про біг без оглядки. Про розгублені полуниці. Про відхід потяга. Про крамницю. Про паляницю на полиці. Про пропажу гаманця. Про повернення додому. Про сметану у гладижці. Про холодний квас у льосі. Про полуниці у сметані. смерть москалям.