За всі межі перейшли,
Одуріли москалі,
Що тут скажеш, темінь, ліс,
Затягнувся їх круїз.
Польща стала на шляху,
Чи то так по косячку.
Поржавіле залізяччя,
Недоскаче, перескаче.
Гублять все живе довкола,
Урок смерті – їхня школа.
Народ просить день і ніч,
Закрийт небо, в чому річ?
Чи смертей донині мало,
Обрубайт для змія жало.
Нехай корчиться від болі,
І забудуть про смак волі.
Всі, хто дав наказ вбивати,
Запроданці, супостати.
Людська кров, ох, не водиця,
Пити марно не годиться.
Вірш про клятих москалів. Про поржавіле залізяччя. Про смерть та розруху. Про закриття неба. Про запроданаців та супостатів. Про людську кров.