Нові капці є у бабці,
Бо старі латка на латці,
Дід купив – це вам не жарти,
Виграв гроші в кума в карти.
Вчора стільки же програв,
Вранці чемно борг віддав.
Знов нечистий заманив,
Добре, що хоч не пропив.
Баба взула туп ногою,
– Хочу бути молодою.
На підборах черевики,
Діду, не відвертай пики.
А тоді куплю бікіні,
Хочу ще спідницю міні.
Топік ледве до грудей,
– Бабо, стидно же людей.
Благословляю – йди до кума,
Щоб була кругленька сума.
Грай, махлюй, як хоч крути,
Все до хати волочи.
– Хоч для старту, бабо, дай,
– Все, що є тут пам’ятай.
Назбирала на смерть в скрині,
Зачекає вона нині.
Тут життя лиш почалося,
Чи мені, старий, здалося?
– Лячно, бабо, ой не знаю
Чи я кума обіграю.
Візьми в кубашці пляшину,
Вчи тебе, немов дитину.
Пригуби, сам не вживай,
Ну, а кума накачай.
Дід пішов, стара чекає,
В дзеркало все позирає.
Розпустила вже волосся,
Грюкнуло чи їй здалося.
Веде кум додому діда,
І кума за ними клига.
– Добрий вечір вашій хаті,
Чи ви раді, чи не раді?
А боржок віддати час,
Кум програв капці для нас.
Що ж заначки вже немає,
Хоч не хоч, смерть почекає.
Комусь яму не копай,
Бумеранг є пам’ятай.
Свічок варта була гра,
Давай капці нам пора.
В баби очі із орбіт,
За столом дрімає дід.
– Вам в коробку, чи торбину,
Задушу діда, скотину.
Старі капці по нозі,
Не печуть геть мозолі.
Ну, на латки мода нині,
Вітер свище на дні в скрині.
Вірш про нові капці для бабці. Про діда та бабу. Про старі залатані капці. Про гру на гроші. Про кума та куму. Про бабині забаганки. Про азартні ігри діда. Про гроші на смерть. Про програш. Про пляшину. Про борги.