Дощ по склу тарабонить

Антоніна Грицаюк-Дощ по склу тарабонить

Задощило не на жарти,
Вересень розкинув карти,
Хоч крути, хоч верти,
Гарно в хаті протопи.
Затуманило весь ліс,
Вже почавсь грибний круїз.
З сумом дивляться лелеки,
Ох, шляхи у них далекі.
А ворони кар та кар,
Підсипають в вогонь жар.
На душі неспокій тут,
Господи пошли свій суд.
Покарай вбивців нині,
Мир пошли всій Україні.
Дай жадану Перемогу,
Покажи катам дорогу.
Яка йде в безодню прямо,
Їм і цього буде мало.
За ту кров, яку пролили,
Безневинних загубили.
Дощ по склі тарабонить,
Душа плаче і болить.

Антоніна Грицаюк-Дощ по склу тарабонить
Антоніна Грицаюк-Дощ по склу тарабонить(Photo by SplitShire)

https://www.pexels.com/uk-ua/photo/1553/

Вірш про вересень. Про дощі. Про грибний круїз. Про неспокій на душі. Про Божий суд. Про покарання для вбивць. Про мир для України. Про перемогу. Про душевний біль та плач.

Поділіться дописом

Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on linkedin
LinkedIn
Share on print
Друкувати