Волає небо і земля,
Карайте вбивцю-москаля,
Катам не гоже з людьми жити,
Їх треба в пекло поселити.
За що знівечене дитя?
Така жорстокість, звідкіля?
За що невинна ллється кров?
Одур на всіх давно найшов.
За що плюєте на своїх?
Геть не зважаючи на гріх.
Кому ви віддали синів,
Щоб не моргнувши кат добив.
Їм ваші діти – живе м’ясо,
А ви облизуєтесь ласо.
Бандери гинуть, так їм треба,
Підніміть голову до неба.
Божий суд він є щоднини,
Нема ціннішого – дитини.
Невже вам серце не болить?
Що син за добриво лежить.
Розкрийте очі матері,
Не тіштеся нашій біді.
Вона вже б’ється вам у двері,
А ви все слухаєт химери.
Чи ми до вас, скажіть, прийшли?
Любили, вірили, жили.
А ви закреслили все враз,
Тішить смертельний вас кураж.
Працює бумеранг і нині,
Пройдеться він по тій тварині.
Яка вбиває і плюндрує,
Господь він бачить і все чує.
https://www.pexels.com/uk-ua/photo/11849377/
Вірш про вбивцю-москаля. Про катів на нашій землі. Про жорстокість. Про смерть невинних дітей. Про море крові. Про Божий суд. Про синів, що лежать за добриво. Про химери. Про бумеранг життя. Допомогу Господа.