Колосся дощик вмив,
Вітер взявсь за діло,
Його гарненько підсушив,
А воно ще невміло.
Тихесенько так шелестить,
Ще сили геть не має,
Настане скоро вже та мить,
Колос зерном засяє.
Тоді грайливий вітерець,
Йому лиш для потіхи,
Жнива для літечка вінець,
Зерно сиплеться в міхи.
https://www.pexels.com/uk-ua/photo/5267785/
Вірш про природу. Про дощ та вітер. Про шелест колосків. Про зерно. Про жнива. Про літечко.