Небо зірками всипане ущерть,
Сміється місяць сяйвом молодик,
Там на війні чатує всюди смерть,
А тут лунає материнський крик.
Роки ідуть, а ворог не вгава,
Голосять вдови, а їх то прибуває,
Кому потрібна клята та війна?
Якій кінця і краю все немає.
Невинна кров, вона то не вода,
Пече земельку, її серце крає,
Зрадницька смерть у очі зазира,
Вона врожай восьмий рік збирає.
Вірш про війну в Україні, про вбивства, про материнський крик, про ворогів.