Окунця зловив Петрусь,
Ой, татусю, я боюсь.
Він колючий, як їжак,
А який же він на смак?
Ще й лячно відкриває рота
Тато, мені його шкода.
Відпусти його благаю
Якось щуку ще впіймаю.
Окунець хай підростає
І гачка щораз минає.
На приманку не ведеться
А то лихо не минеться.
https://www.pexels.com/uk-ua/photo/9299912/
Вірш про улов Петруся. Про впійманого окунця. Про проханна до тата. Про жаль до риби. Про щуку. Про приманку.