Бедрикове кохання

Антоніна Грицаюк-Бедрикове кохання

Бедрик примостився
На яскраву квітку,
Навіть просльозився,
Зігрію сирітку.

Ночі вже холодні,
Сповиті росою,
А ми то самотні,
Квіточко, з тобою.

Я тебе зігрію,
Нектару нап’юся,
Здійсню свою мрію,
Візьму одружуся.

Квіточка те чула,
Та від щастя мліла,
Цвітом стрепенула,
Вмить вся облисіла.

Пелюстки летіли,
Вітер з ними грався,
А бедрик щосили,
До іншої подався.

Чуєш, зупинися,
Квіточка кричала,
Досить, відчепися,
Вмить огидна стала.

Антоніна Грицаюк-Бедрикове кохання
Антоніна Грицаюк-Бедрикове кохання(Photo by Elias Tigiser)

https://www.pexels.com/uk-ua/photo/7269768/

Вірш про бедрика для дітей. Про квітку. Про кохання та щастя. Про пелюстки та розлуку.

Поділіться дописом

Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on linkedin
LinkedIn
Share on print
Друкувати