Вже тішать очі квіточки,
Та відчай душу не минає,
Кубляться птахи залюбки,
Сирена грізно завиває.
Жахи війни серце гризуть,
Щодень невтішні вкрай новини,
Бомби на крилах смерть несуть,
Нема страшнішої картини.
Берези плачуть, їх пора,
Але той сік смаку немає,
Страшні реалії – війна,
У скронях б’є і не вгаває.
https://www.pexels.com/uk-ua/photo/11518762/
Вірш про війну. Про весняні квіти. Про птахів. Про виття сирени. Про невтішні новини. Про смерть від бомб. Про березовий сік. Про страшні реалії.