Сільський світанок

Антоніна Грицаюк- Сільський світанок

Мов переляканий світанок,
Ледь-ледь спромігся прокидатись,
Мороз припав з ночі на ганок,
Завзято кіт почав вмиватись.

Корова ланцюгом бряжчить,
Ще сіно їй не до смаку,
Гусак збентежений сичить,
Півень в любовному танку.

Собака горобців ганя,
А ті нахаби вовком вий,
Завзято снідає свиня,
Підхрокує іще налий.

Відро в криниці брязкотить,
Вода прозора, як сльоза,
Ледачий лиш таке проспить,
Новий день в вікна зазира.

Антоніна Грицаюк- Сільський світанок
Антоніна Грицаюк- Сільський світанок(Фото автора David McEachan: Pexels)

https://www.pexels.com/ru-ru/photo/92664/?utm_content=attributionCopyText&utm_medium=referral&utm_source=pexels

Вірш про світанок. Вірш про сільський світанок українською мовою, вірш про природу і тварин в сільській місцевості. Вірш про тварин

Поділіться дописом

Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on linkedin
LinkedIn
Share on print
Друкувати