Голосить вітер у садках,
Жовтий лист тріпоче,
Червоне яблучко в руках,
Немов сховати хоче.
Сповиє в листя і гойда,
Немов малу дитину,
А воно стигле, вже пора,
А він гойда без впину.
Тут задрімав лише на мить,
Та враз опам’ятався,
А яблучко в траві лежить,
Він слізно йому клявся.
Я так беріг тебе, пробач,
Ну, а воно сміється,
Досить вже, прошу́, не плач,
Усе назад вернеться.
У день весняний зацвіте,
Моя яблунька-матуся,
Чекай, рідненький, знов мене,
Я швидко повернуся.
Вірш про яблуко. Вірш українською мовою про стигле яблучко. Красивий опис яблуні, яблука. Вірш про природу